- розкріплення
- техн. раскрепле́ние
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
розкріплення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розкріплення — я, с. Дія за знач. розкріпити … Український тлумачний словник
розкріплюватися — юється і рідко розкріпля/тися, я/ється, недок., розкріпи/тися, крі/питься; мн. розкрі/пляться, док. 1) Звільнятися від кріплення (про що небудь скріплене). 2) тільки недок. Пас. до розкріплювати 2) … Український тлумачний словник
розкріплювати — юю, юєш і рідко розкріпля/ти, я/ю, я/єш, недок., розкріпи/ти, кріплю/, крі/пиш; мн. розкрі/плять; док., перех. 1) Звільняти що небудь від кріплення, роз єднувати щось скріплене. 2) за ким і без додатка. Розподіляти між кимсь, чимсь кого , що… … Український тлумачний словник
кахель — (кахля) (польс. < нім. плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб. Чільний бік прикрашався… … Архітектура і монументальне мистецтво
кахля — кахель (кахля) (польс. < нім. плошка) Облицювальна керамічна плитка із задніми вертикальними стінками, що утворювали порожнисту коробку (румпу) для укріплення у кладці. Використовувалася для облицювання стін і груб. Чільний бік прикрашався… … Архітектура і монументальне мистецтво